- закид
- [за/киед]
-ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
закид — у, ч. Вказівка на недолік, звинувачення в чому небудь; осуд. || Докір … Український тлумачний словник
закид — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
закидон — закид он, а … Русский орфографический словарь
закидать — закид ать, аю, ает … Русский орфографический словарь
закидаться — закид аться, аюсь, ается … Русский орфографический словарь
закидушка — закид ушка, и, род. п. мн. ч. шек … Русский орфографический словарь
замьот — закид, звинувачення, обмова … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ЗАКИДЫВАТЬ — ЗАКИДЫВАТЬ, закидать что или кого чем, заметывать, заметать; забрасывать, забросать; заваливать, засыпать. Закидайте яму. Всю комнату закидали хламом. Встарь закидывали преступников каменьями. * Он меня так и закидал словами. | Закидать в кого… … Толковый словарь Даля
відбиватися — а/юся, а/єшся, недок., відби/тися, відіб ю/ся, відіб є/шся; мин. ч. відби/вся, би/лася, би/лося; наказ. сп. відби/йся; док. 1) Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2) Захищаючись від когось, завдавати ударів. || перен.… … Український тлумачний словник
дотика — и, ж., діал., рідко. Докір, закид … Український тлумачний словник